Метод клітинних автоматів для моделювання фізико-хімічних процесів на нанокаталізаторі

Автор(и)

  • Денис Гранкін ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», Україна
  • Михайло Гранкін ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», Україна
  • Віктор Гранкін ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.32626/2308-5878.2021-22.27-38

Анотація

У роботі розглянуто новий підхід для опису динамічних фізико-хімічних процесів на нанокаталізаторі. Зростаючі труднощі опису каталізу гетерогенної хімічної реакції нанокаталізаторами обумовлені тим, що описувані явища нелінійні, дисипативні, в ряді випадків супроводжуються автоколивальним і стохастичним характером протікання і не можуть бути описані застосовуваними традиційними математичними моделями, наприклад, заснованими на системах диференційних рівнянь. Для вирішення розглянутого в публікації завдання в роботі запропоновано застосовувати, як альтернативу диференціальним рівнянням для неперервної математики, дискретні моделі, які є розширеннями класичного клітинного автомата фон Неймана. В цьому випадку клітинний автомат розглядається як дискретний вираз просторово-часової функції і виконує ту ж задачу, що і диференціальні рівняння в часткових похідних. Розроблено стадійний механізм реакції, що враховує рекомбінацію атомів, утворення коливально-збуджених молекул, їх дифузію і релаксацію, а також клітинно-автоматну модель гетерогенної хімічної реакції на нанокаталізаторі з системою просторово розподілених нанокластерів на поверхні. Наводяться результати КА-моделювання та показано, що розроблений в роботі асинхронний клітинний автомат дозволяє моделювати хімічну реакцію, в тому числі рекомбінації атомів, на поверхні нанокаталізатора з просторово розподіленими нанокластерами на поверхні. Побудована КА-модель описує кінетику процесу в реальному фізичному часі і використовує фізичні перетини і константи взаємодії

Посилання

Grankin D. V., Styrov V. V., Simchenko S. V., Grankin V. P., Gural’nik O. A. Oxidation of Hydrogen on Palladium: Chemicurrents in the Schottky Nanodiode. Russian Journal of Physical Chemistry A. 2017. Vol. 91. № 2. P. 295-300.

Toffolli T. Cellular Automata as an Alternative to (rather than an Approximation of) Differential Equations in Modeling Physics. Physica D. 1984. Vol. 10. P. 117-127.

Фон Нейман Дж. Теория самовоспроизводящихся автоматов. Москва: Мир, 1971. 384 с.

Wolfram S. Statistical mechanics of Cellular automata. Reviews of Modern Physics. 1993. Vol. 35. P. 601-643.

Bandman O. Cellular Automata Composition Techniques for Spatial Dynamics Simulation. In A. G. Hoekstra, J. Kroc, P. M. A. Sloot (eds). Simulating Complex Systems by Cellular Automata. Berlin: Springer, 2010. P. 81-116.

Вandman O. L. Cellular-automata models of natural processes; implementation on supercomputers. Prikladnaya Diskretnaya Matematika. 2017. Vol. 35. P. 102-121.

Sharifulina A. E. Parallel implementation of catalytic reaction (CO + O2 – CO2) by asynchronous cellular automata. Вестник ЮУрГУ. Серия: Вычислительная математика и информатика. 2012. № 47 (306). С. 112-126.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-29