Умови існування екстремального елемента узагальненої задачі Штейнера в полінормованому просторі, в якій відхилення між елемен-тами визначаються з допомогою сублінійних функціоналів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2308-5878.2023-24.45-63Анотація
Важливе місце серед екстремальних задач займає класична задача Штейнера, яка полягає у відшуканні в заданій множині лінійного нормованого простору такої точки (точки Штейнера), сума відстаней до якої від кількох фіксованих точок цього простору не буде перевищувати суми відстаней від них до будь-якої іншої точки допустимої множини (буде мінімальною) (див., наприклад, [1, с. 314]).
У класичній задачі Штейнера приймається, що всі відрізки лінійного нормованого простору є «однорідними». Проте на практиці їх довжинам приписують різні «вагові» характеристики. В результаті приходять до, так званої, «зваженої» задачі Штейнера (див., наприклад, [2, с. 468; 3, 4]), яка, в свою чергу, є частковим випадком задачі, в якій суми відстаней між фіксованими точками лінійного простору і точками його множини, що визначалися зваженими нормами, замінено на суми відстаней між цими точками, які, взагалі кажучи, визначаються різними нормами, заданими на розглядуваному лінійному просторі. Внаслідок такої заміни отримаємо узагальнену задачу Штейнера в полінормованому просторі [5].
Як відомо, виникають задачі, зокрема задачі наближення, в яких міра відхилення між фіксованими елементами та елементами заданої множини є, так званою «викривленою метрикою».
Задача, що розглядається в статті, отримується внаслідок заміни в узагальненій задачі Штейнера в полінормованому просторі суми відстаней між фіксованими точками лінійного простору і точками множини допустимих елементів, які визначаються різними нормами, заданими на лінійному просторі, сумою відхилень між зазначеними точками, які визначаються невід’ємними неперервними сублінійними функціоналами, заданими на відповідних лінійних нормованих просторах. У статті для цієї задачі встановлено деякі умови існування екстремального елемента (точки Штейнера), які узагальнюють відповідні результати, отримані, зокрема, у праці [6] для задачі найкращої апроксимації елемента лінійного нормованого простору опуклою множиною цього простору.
Посилання
Зуховицкий С. И., Авдеева Л. И. Линейное и выпуклое программирование. Москва: Наука, 1967. 460 с.
Крейн М. Г., Нудельман А. А. Проблема моментов Маркова и экстремальные задачи. Москва: Наука, 1973. 552с.
Рубинштейн Г. Ш. Об одной экстремальной задаче в линейном нормированном пространстве. Сиб. матем. журн. 1965. Вып. 6. № 3. С. 711-714.
Гудима У. В., Гнатюк В. О. Умови існування екстремального елемента для узагальненої задачі Штейнера в метричному просторі обмежених замкнених множин лінійного нормованого простору. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізико-математичні науки. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2021. Вип. 14. С. 8-13.
Гудима У. В., Гнатюк В. О. Умови екстремальності допустимого елемента для узагальненої задачі Штейнера в деякому полінормованому просторі. Математичне та комп'ютерне моделювання. Серія: Фізико-математичні науки: зб. наук. праць. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2022. Вип. 23. С. 29-43.
Корнейчук Н. П. Экстремальные задачи теории приближения. Москва: Наука, 1976. 320 с.
Демьянов В. Ф., Рубинов А. М. Приближенные методы решения экстремальных задач. Ленинград: ЛГУ, 1968. 178 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Authors who publish with this journal agree to the following terms:- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).